Коли потрібно з'єднати в поверхні, першим способом який спадає на думку це склеїти. Але як вибрати відповідний клей, особливо коли на ринку пропонується безліч видів і марок клею, що дуже ускладнює вибір. А якщо потрібно надійно приклеїти якийсь особливий матеріал або важкий предмет, вибрати стає ще складніше. І при цьому, звичайно ж, не хочеться переплачувати, але й надто дешевий клей не хоче купити. Звичайно склеїти можна будь-яким клеєм, але питання надійності та довговічності такої склейки залишається відкритим.

У цьому розділі ми постаралися відібрати найактуальніші пропозиції з найкращим співвідношенням ціна-якість та сподіваємось тим самим допоможемо Вам вибрати саме той продукт, який відповість усім Вашим вимогам.
Оформіть замовлення через кошик та отримайте автоматичну знижку!

Існує безліч видів та способів класифікації клею, для більшої зручності прийнято розглядати поділ за призначенням. Тобто клей для плитки, шпалер, дерева, металу, скла і т.д. Це звичайно дуже зручно, але даний метод не завжди допомагає при виборі контретного клею особливо якщо склеюються поверхні мають особливості. І підводне каміння у такому виборі не завжди є очевидним. Давай спробуємо класифікувати клею та розібратися який же клей буває?

Склад клею

За складом клею можна розділити на дві основні групи: органічні та неорганічні. Неорганічні у свою чергу поділяються на алюмофосфатні, металеві, силікатні та керамічні. З точки зору хімії вони мають різні особливості, при цьому деякі можуть бути дуже вузькоспрямованими, але загалом буде вірне твердження, що на сьогоднішній день на ринку переважає клей на неорганічній основі.

Клеї на органічній основі також можуть похвалитися різноманіттям. Вони поділяються на три основні групи: природні, синтетичні та штучні. Основа природних – продукти рослинного походження (каучук, крохмаль та інші речовини) або тварини (казеїновий клей, колагеновий). Синтетичні, як зрозуміло з назви, з синтетичних смол чи каучуку. Штучні роблять із природної сировини, яку модифікують, надаючи йому такі властивості, яких немає оригінальної речовини. Такий величезний вибір пояснюється насамперед економічними причинами: багато видів клею на органічній основі дуже дешеві. Так вони не мають видатних властивостей, але для побутових потреб іноді підходять ідеально.

Вміст вологи

За вмістом вологи клею діляться на той, що висихає і невисихає. Висихаючий з'єднує матеріали за рахунок випаровування деяких компонентів після застосування. Наприклад, ПВА, столярний клей, силікатні клеї і т.д.. Недоліком такого клею є чутливість до низьких температур, компоненти не випаруються і клей не спрацює. Невисихаючі клеї можна використовувати за будь-яких температур, свої властивості вони збережуть у будь-якому випадку. Ну хіба що, за винятком певних екстремальних температур.

Якщо з класифікацією все ясно, то тепер варто поговорити про параметри клею, які притаманні будь-якому виду. Навіть якщо клей обраний за його прямим призначенням, потрібно дивитися на параметри. Наприклад існує багато клеїв здатних приклеїти дерево до металу, але правильно підібравши параметри клею, ви досягнете того, що клей не тільки склеїть, але й витримуватиме потрібні навантаження та умови експлуатації.

Водостійкість

Під водостійкістю розуміють здатність клею не втрачати своїх якостей за прямого контакту з водою чи умовах високої вологості. Якщо мається на увазі експлуатація саме в таких умовах, то на цей параметр варто звернути підвищену увагу. На клеї можуть вказати водостійкий, але саме по собі це не є гарантією, так як ступінь водостійкості може бути різна (і оптимально, якщо вказали саме її). Загальноприйнятим є європейський стандарт, який найчастіше використовується і зазвичай позначається буквою D. Виділяють чотири ступені:

• D1 – використання лише всередині приміщень, допускається підвищена вологість протягом невеликого проміжку часу, але використовувати подібний клей у ванній кімнаті не можна. Крім того, у клею цієї групи є також обмеження за максимальною температурою – до +50 градусів за Цельсієм.

• D2 - також призначений для використання всередині приміщень, але клеї цієї групи можуть певний час витримувати контакт з водою, не дуже бояться конденсату і в цілому є більш стійкими до вологи.

• D3 – клей цієї групи вже допускається використовувати зовні приміщень, але за умов, коли він захищений від постійного контакту з вологою.

• D4 – найстійкіший до вологи, можна використовувати будь-де, але якщо планується постійний контакт з водою, рекомендовано нанесення захисного покриття. Чи не боїться високої вологості.

Варто відзначити, що сьогодні у продажу найбільш поширені дві останні категорії, а клею групи D1 практично не знайти. Пояснюється це тим, що різниця в ціні не надто суттєва, а ось різниця в експлуатаційних характеристиках дуже відчутна.

Адгезія

На жаль, цей параметр дуже рідко вказують не завжди і не для всіх типів клею. Він показує зусилля, яке потрібно докласти до приклеєної деталі, щоб її відірвати. Зрозуміло, що цей показник дуже відносний залежить від площі дотику, зовнішніх умов та інших факторів. Ось тому він має значення не для всіх видів клею, а точніше не у всіх сферах його використання.

Наприклад, цей параметр широко відомий для плиткового клею, де вказується як С0, С1 і т.д. де С0 це адгезія більше 0,5 мПа, але при розмірі плитки не більше 30 сантиметрів по одній стороні (30х30). А С2 це вже більше 1 мПа і використовується він для великої та важкої плитки, де навантаження значно більше. Тому в голові цей параметр тримати варто, але фактично (хоч він і дуже важливий), користі від нього небагато, адже в кожному конкретному випадку ви все одно не зможете розрахувати максимально допустиме зусилля.